Проект "П'ятничні читання" - нова традиція нашої школи

Одного разу я почула історію про те, як всесвітньо відомий письменник Ніл Ґейман був у Нью-Йорку і слухав розмову про будівництво приватних в’язниць, величезну індустрію в Америці, що постійно зростає. Тюремна індустрія повинна завжди планувати своє майбутнє: скільки камер потрібно буде, скільки в’язнів буде через 15 років. Вони виявили, що це можна дуже легко передбачити, використовуючи досить простий алгоритм, заснований на статистиці того, який відсоток десятирічних і одинадцятирічних дітей не вміють читати.

Співвідношення не один до одного: не можна сказати, що у грамотному суспільстві немає криміналу. Але є дуже серйозні кореляції і вони йдуть від чогось дуже простого: освічені люди читають художню літературу. Тож ми, дорослі, маємо прикласти максимум зусиль, аби наші діти потрапили до категорії людей освічених, адже діти – це наше майбутнє.

У нинішній «електронний» час нас усюди оточують розумні пристрої на кшталт телефонів, смартфонів і планшетів. І часом їх використовують там, де, здавалося б, їх використовувати не можна. Взяти, наприклад, виховання дітей.

Якщо раніше головними помічниками у вихованні були книги та іграшки, то тепер їх замінили розумні машини, що поєднують в собі і книги, і мультики, й іграшки. Навіть читання казок почали довіряти різноманітним гаджетам. Досить лишень натиснути на кнопку — й електронний пристрій прочитає дитині будь-яку казку, завантажену з Інтернету. Натомість сімейне читання — це цілий ритуал, який несе в собі чимало корисних функцій.

Ось і я вирішила заснувати в нашій школі таку собі традицію родинного читання – «П’ятничні читання», поєднавши це з вивченням моїх предметів  – української мови та літератури. 

Цієї п’ятниці, 27 жовтня, ми провели перше читання – кулінарну читанку «Рататуй», присвятивши її всеукраїнському місячнику бібліотек. 

Давайте поговоримо про користь читання, чому корисно читати з дітьми разом, а не лише покладатися на електронні пристрої; порозмірковуємо про те, як такі читання можуть створити в школі атмосферу родинного затишку і ви самі зможете дійти висновку, чи можна в такий спосіб залучити сучасних дітей до читання.

•          Читання вголос — це не просто розвага, а прояв любові й турботи. Влаштовуючись з дитиною з книгою в руках, ми демонструємо їй, що вона нам дорога (ви залишили свої справи і проводите разом час, адже наші читання були позакласними). Таким чином, зміцнюється певний духовний зв'язок між учнями і вчителями, щось на кшталт родинного затишку. Електронні ж пристрої всього лише розважають дітей. Підсовуючи дитині замість себе ґаджет, чи просто даючи банальні завдання прочитати той або інший твір «від сих до сих», ви наче відсторонюєтеся від дитини, тримаєте дистанцію,  і тим самим розриваєте цей зв'язок. У нас малокомплектна школа, отже учнів небагато. В п’ятничному читанні брали участь учні як молодшої школи, так і старшої. Читали всі по черзі, кожна дитина по сторінці. При цьому ми мали змогу оцінити навички читання кожної дитини.

•          Через читання діти вчаться робити добрі справи, допомагати іншим, набувають здатності співпереживати оточуючим, що позитивно відбивається на їх характері в майбутньому. Але важливо не тільки читати, а й обговорювати прочитане, щоб дитина правильно сприймала отриману інформацію. Тож, після читання кожної сторінки дітлахи отримували завдання: розказати про що йшла мова; визначити які епітети, метафори чи порівняння було використано в тексті та ін.

•          Обговорюючи з дітьми після читання вчинки героїв, можна пофантазувати, запропонувати уявити себе на місці персонажів — все це розвиває фантазію, вчить аналізувати вчинки і відрізняти добро від зла. Що ж до читання з гаджетів, то дитина лише запам'ятовує сюжет, але навряд чи історія, яку з нею ніхто не обговорив, зможе чогось навчити. Ми ж, після читання, подивилися відео-рецепт французької страви Рататуй, про яку йшлося в книжці, і кожна дитина отримала для себе рецепт страви у малюнках на згадку та для покращення власних навичок у приготуванні їжі. А оскільки важливим інгредієнтом цієї французької страви є трави, які й роблять кожен з рецептів щурика Ремі унікальним, після читанки ми розглядали та рознюхували різні ароматні трави, аби вміти їх розрізняти та використовувати! Розмарин, чебрець, базилік, майоран, перцева м’ята – всі ці трави діти мали змогу понюхати, потримати, роздивитися та у конкурсі з закритими очима вгадати, яку траву вони тримають у руках. На додачу до цього діти взяли участь у квесті, де вони мали пригадати, які лікарські рослини ростуть в нашому шкільному саду, в якій частині шкільного двору ці рослини знаходяться і подібні завдання. А на завершення читань ми смакували чай з додаванням ароматних трав. Тож цієї п’ятниці наша школа була насичена ароматами Провансу…

Рецепт смачної французької страви "Рататуй", який отримав кожен учень

 

Квест на знання рослин, які ростут на шкільному подвір'ї

Чаювання з ароматом Провансу

За всі свої правильні відповіді протягом всіх етапів читання діти отримували осінні листочки. За кількістю листочків ми визначили переможців, які отримали подарунки. Здогадайтеся, які подарунки могли б спонукати дітей до читання та з нетерпінням очікувати наступних п’ятничних читань? 

Книжки, які отримали переможці конкурсів у подарунок

Переможці конкурсів

Все вірно, діти отримали книжки, які вони мають прочитати та підготувати міні-доповідь про найцікавіші моменти, які вони дізналися з цих книжок. Після прочитаного діти мають передати книгу для читання наступній дитині. Таким чином я вирішила втілити в життя ідею культурного формату Буккросингу. Цей рух є близьким до флешмобу. Це квест, гра, захоплююча пригода, непередбачувана подія. Ми трохи трансформували ідею під реалії маленької школи. Залишати улюблену книгу на вулиці, як це зазвичай робиться, напевно, трішки необачно, адже її може намочити дощ чи скинути на землю вітром. Щоб уникнути таких неприємностей, буккросери вигадали «безпечні полиці», тобто місця, на які завжди можна покласти «вільну» книгу та взяти, якщо трапиться, іншу. Тому, в майбутньому,  ми плануємо зробити з дітьми й спеціальну креативну полицю. Щось на кшталт цього:

Один з прикладів дизайну полиці для буккросингу

Для когось, можливо,  такі заходи - це зайвий клопіт, а для нас це стало навпаки приводом начитатися досхочу.

Відтепер, щоп’ятниці, зручно вмостившись у бібліотеці, ми читатимемо з діточками найцікавіші історії.

Більше фото дивіться на нашій сторінці у мережі Facebook