Проект "П'ятничні читання". Читаємо Мері Поппінс та робимо парасольки.

За статистикою GfK Ukraine, у 2014 році 56% дітей у віці до 15 років не прочитали жодної книги впродовж року. У мене виникло бажання змінювати ситуацію в інтерактивний спосіб. Саме тому я вирішила створити у нашій школі проект «П'ятничні читання». Цей проект я б назвала «розштурхувачем». Його мета полягає в наступному:

•   змінювати уявлення про нудну освітню систему,
•  заохочувати дітей до читання, 
• мінімізувати вплив на дітей маніпулятивних технологій та можливості долучення до шкідливих звичок за рахунок розвитку через читання критичного мисленн,
• нормалізувати вплив на дітей сучасних технологічних засобів, зокрема телевізора та комп'ютера, зменшити час, який дитина проводитиме перед екраном, що сприятиме розвитку її творчого мислення і покращенню стану здоров'я.   

Діти під час «П'ятничних читань» не тільки читають та виконують вправи на розвиток мовлення, а й дивляться відео, самостійно працюють над розробкою буктрейлерів, слухають історії, ознайомлюються з всесвітньо відомими творами, конструюють, грають, спілкуються, навчаються один в одного.

Учень презентує власний буктрейлер за прочитаною книгою "Зіркові історії успіху"

Коли я замислилась, як залучити сучасних дітей до читання поза шкільною програмою, мені було абсолютно незрозуміло, яким чином ми зможемо заохотити дітей до читання — адже в нас малокомплектна школа, отже має сенс працювати одразу з усіма дітьми, а не ділити їх за віковими категоріями, а це учні 1-9 класів — усе це спочатку виглядало як дивакуватий експеримент. 

Хотілося уникнути декоративної і символічної ролі цих заходів і одразу перейти до практичної користі, тому ми зробили акцент на тому, що відбувається під час «П'ятничних читань» — власне, на вправах із розвитку мовлення та читання. 

Завдяки досвіду, який ми напрацьовуємо в проекті «П'ятничні читання», нам вдається розробити певні активності для школи та бібліотеки, і цей наш методичний багаж поступово стає окремим продуктом. Адже на читаннях присутні і молоді вчителі, які згодом використовують нові для них методики на практиці. 

Сучасні діти мало читають. Це загальновідомий факт. Можна знизувати плечима, зітхати і скласти руки, мовляв, що ж тут поробиш: без комп’ютера у наш час не обійтися, він замінює і друзів, і підручники. А можна змалечку заохочувати до читання. Саме це ми намагаємось зробити на рівні школи.

Я намагаюся вчити не переказувати текст, а осмислювати його. На основі тексту ми

• дискутуємо з учнями, 
• аргументуємо власну думку,
• даємо власну оцінку діям, героям, тощо,
• ставимо один одному питання та відповідаємо на них,
• розбираємо художні засоби літератури, такі як епітети, метафори, порівняння, алегорії, гіперболи та ін.

Сучасних дітей важко чимось здивувати, а ще складніше заохотити їх подивитись на знайомий процес читання по-новому. Ми міксуємо різні види діяльності, методи, технології, тому нам поступово вдається знаходити і винаходити ігрові форми, у які ми «ховаємо» читання.

На зустрічах ми пильно стежимо, цікаво чи нецікаво дітям. Більшість занять їм дуже подобається. Діти дуже радіють, коли вони стають переможцями окремих конкурсів під час "Читань" і отримують за це домашнє завдання, наприклад створити буктрейлер за книжкою, яку вони отримують за перемогу в конкурсі.

Я маю надію, що, завдяки цьому проекту, у нас в школі поступово утвориться міні-методичний центр із викладачів-ентузіастів, які готові експериментувати у царині популяризації читання. Оскільки ми є маленькою школою, ми готові долучати дуже різних спеціалістів і створювати унікальний контент.

Цього тижня читання було перенесено на четвер. Учні познайомились з творчістю Памели Лінден Треверс. На цьому читанні ми розвивали в учнів логічне мислення, зв'язне мовлення, навички виразного читання, переказу, уміння аналізувати сюжет та проблематику казкової повісті.

Окрім виразного читання, перекладу тексту з російської мови на українську та тестування, діти майстрували прикраси для класних кімнат у вигляді парасольок, адже цей аксесуар є неодмінним атрибутом славетної няні.

  Для збереження працездатності дітей, запобігання розвитку втоми та зниження статичного навантаження ми не забуваємо про фізкультхвилинки, для чого проводимо нестандартні вправи-енергізатори.

Під кінець заходу учні отримали творче завдання - ми грали в гру "Зіпсований факс". Ця дитяча гра нагадує "Зіпсований телефон", але, на відміну від тієї гри, розвиває не слух, а дотик дітей. Гравці сідають один за одним і дивляться в потилицю іншого учасника. Першому і останньому гравцеві дається ручка і папір. Останній гравець малює просту фігурку на аркуші, а після точно таку ж на спині сусіда спереду. Кожен наступний гравець малює на спині того, хто сидить попереду те, що він відчув на своїй спині. Перший гравець перемальовує на папері те, що він відчув на своїй спині. Після цього порівнюються картинки першого та останнього гравця. Це дуже весело. Звісно, цього разу ми малювали парасольку.

Впроваджуючи в життя проект, я намагаюсь забезпечити спілкування дітей із книгою. Залучаючи їх до читання книг, ми не тільки створюємо культ книжки, але й перетворюємо читання з примусу на життєву потребу, на задоволення, на комунікацію та, в решті решт, на моду. Адже інтелектуальною, духовно багатою та високорозвиненою нацією може бути тільки нація, що читає.