Проект "П'ятничні читання". Читаємо Мері Поппінс та робимо парасольки.

За статистикою GfK Ukraine, у 2014 році 56% дітей у віці до 15 років не прочитали жодної книги впродовж року. У мене виникло бажання змінювати ситуацію в інтерактивний спосіб. Саме тому я вирішила створити у нашій школі проект «П'ятничні читання». Цей проект я б назвала «розштурхувачем». Його мета полягає в наступному:

•   змінювати уявлення про нудну освітню систему,
•  заохочувати дітей до читання, 
• мінімізувати вплив на дітей маніпулятивних технологій та можливості долучення до шкідливих звичок за рахунок розвитку через читання критичного мисленн,
• нормалізувати вплив на дітей сучасних технологічних засобів, зокрема телевізора та комп'ютера, зменшити час, який дитина проводитиме перед екраном, що сприятиме розвитку її творчого мислення і покращенню стану здоров'я.   

Діти під час «П'ятничних читань» не тільки читають та виконують вправи на розвиток мовлення, а й дивляться відео, самостійно працюють над розробкою буктрейлерів, слухають історії, ознайомлюються з всесвітньо відомими творами, конструюють, грають, спілкуються, навчаються один в одного.

Учень презентує власний буктрейлер за прочитаною книгою "Зіркові історії успіху"

Проект "П'ятничні читання" - нова традиція нашої школи

Одного разу я почула історію про те, як всесвітньо відомий письменник Ніл Ґейман був у Нью-Йорку і слухав розмову про будівництво приватних в’язниць, величезну індустрію в Америці, що постійно зростає. Тюремна індустрія повинна завжди планувати своє майбутнє: скільки камер потрібно буде, скільки в’язнів буде через 15 років. Вони виявили, що це можна дуже легко передбачити, використовуючи досить простий алгоритм, заснований на статистиці того, який відсоток десятирічних і одинадцятирічних дітей не вміють читати.

Співвідношення не один до одного: не можна сказати, що у грамотному суспільстві немає криміналу. Але є дуже серйозні кореляції і вони йдуть від чогось дуже простого: освічені люди читають художню літературу. Тож ми, дорослі, маємо прикласти максимум зусиль, аби наші діти потрапили до категорії людей освічених, адже діти – це наше майбутнє.

У нинішній «електронний» час нас усюди оточують розумні пристрої на кшталт телефонів, смартфонів і планшетів. І часом їх використовують там, де, здавалося б, їх використовувати не можна. Взяти, наприклад, виховання дітей.

Якщо раніше головними помічниками у вихованні були книги та іграшки, то тепер їх замінили розумні машини, що поєднують в собі і книги, і мультики, й іграшки. Навіть читання казок почали довіряти різноманітним гаджетам. Досить лишень натиснути на кнопку — й електронний пристрій прочитає дитині будь-яку казку, завантажену з Інтернету. Натомість сімейне читання — це цілий ритуал, який несе в собі чимало корисних функцій.

Ось і я вирішила заснувати в нашій школі таку собі традицію родинного читання – «П’ятничні читання», поєднавши це з вивченням моїх предметів  – української мови та літератури. 

Обмін досвідом

05.04.2017 року  я взяла участь у семінарі вчителів української мови та літератури, який пройшов на базі Астраханської ЗШ І-ІІІ ступенів. 

Всі запрошені вчителі відвідали відкритий урок з теми «Речення зі звертанням та вставними словами», який провела вчитель Коровіна Марія Андріївна. Цікавими та змістовними були виступи учасників семінару які поділилися власним досвідом проведення узагальнюючих уроків. Усвідомити власну активну громадянську позицію, відчути потребу жити й працювати задля України учні і вчителі змогли на позакласному заході «Україна - єдина країна», який провела вчитель Сизова Тетяна Іванівна.  Керівником РМО Ситник Зіновією Іванівною були надані методичні рекомендації щодо підготовки учнів до  складання  завдань ДПА у 9 класах.

Ліна Костенко святкує свій день народження

Видатній українській поетесі, твори якої вивчають школярі та студенти, сьогодні виповнюється 87 років.

Ліна Костенко належить до тих поетів, які приходять у світ, щоб змінити його. Для багатьох її ім’я уособлює альтернативну, тобто справжню Україну. Вона є тим міцним магнітом, що тримає український світ, знаковою постаттю своєї епохи. Прониклива, наділена пророчим даром, долаючи енергією слова морок доби, Ліна Костенко дарує своєю творчістю духовне просвітління.

Ліна Костенко – жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України - "політичної біжутерії не ношу". Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника – писати.

Письменниця два роки тому приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО". Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки.

Я приєднуюсь до багатьох привітань з Днем народження, що лунають сьогодні на адресу великої української поетеси, прекрасної жінки!

Як казала Ліна Костенко: "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі". І саме ці строки у виконанні Богдана Сільвестровича Ступки найбільше вразили мою душу. Під час ТАКОГО читання ТАКОГО вірша, народжується щось божествене, справжнє... душа починає тремтіти.

15 лютого - Стрітення Господнє

П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі "Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: 

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! 

99-а річниця бою під Крутами

Сьогодні, 29 січня 2017 року - 99-а річниця бою під Крутами.
Битва під Крутами - символ героїзму української молоді. Тоді, холодного січневого дня 1918 року, в нерівному бою проти переважаючих сил ворога виступили зовсім юні, але нескорені захисники своєї Батьківщини. Про цей подвиг та його значення для української історичної пам'яті розповість ця інфографіка Українського кризвового медіа-центру та Українського інституту національної пам'яті.

19 січня - Водохреще або Йордан

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреще». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреще. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят-вечір

Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.

По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Збереглося коротке, але цікаве оповідання про те, як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі. 

Щедрий Вечір, свята Маланки та Василя. Українське святкування Нового року

Символи свята: Маланка, Василь, Коза, дід, баба, журавель, цигани, кіт та інші ряджені, квітуча вишнева гілка, дідух, рукавичка з насінням жита й пшениці.

Звичаї: народний карнавал із виконанням щедрівок і розігруванням вистав, головними дійовими особами яких є Маланка, Василь, Коза, дід, баба, кіт, лікар, журавель, цигани; дбайливий догляд за худобою; лякання дерев; вшановування домашнього вогнища – печі; обмолочування дідуха; розбивання дідуха (гарбуза); обрядове посівання; спалювання дідуха і обрядові дії пов’язані з ним.

Обрядові страви: кутя, узвар, “Маланка”, “Василь”, різноманітні м’ясні страви.

10 січня 2017 стартувала реєстрація на пробне ЗНО

10 січня розпочинається реєстрація учасників пробного незалежного оцінювання. Цього року реєстрація триватиме до 31 січня.

Як і в попередні роки, пробне ЗНО проводиться з метою ознайомлення випускників шкіл та абітурієнтів з процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування, робочого місця, тощо.

Участь у пробному ЗНО є важливою складовою підготовки до тестування. Завдання, що створюються у формі предметних тестів, відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт, а процедура проведення є максимально наближеною до процедури проведення основного ЗНО.

До Дня народження Василя Симоненка

Василь Симоненко – модний хіпстер-шістдесятник

Василь Симоненко виглядав, як справжній хіпстер. Стиляга, денді, модник – можна по-різному називати молодого поета, особливо сьогодні, коли стиль та мода мають важливе значення для сприйняття людини. Зустрічають то по одежці, проводжають по розуму. Тож проведімо ці кілька хвилин тексту разом з Василем Симоненком – великим розумом української літератури та журналістики, у якого нам є чого повчитися.

Коли і кому годиться колядувати та щедрувати

Вірте у казку, і нехай всі мрії збуваються!

Колядування

Як твердять фольклористи, колядувати можна, починаючи від Святвечора – 6 січня – аж до 15 лютого, тобто до свята Стрітення.

Щоправда, найпоширенішим для колядок є час напередодні Різдва: як тільки на небі являється перша зірка – розпочинається Свята Вечеря, а ближче до її завершення діти й підлітки збираються гуртом і йдуть вітати всіх колядками з народженням Христа.

Колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. У великому місті, звісно, цього зробити не вдасться, але поколядувати під квартирами сусідів можна.

На початку слід запитати господарів, чи можна колядувати. Якщо вам відмовили – мовчки, без образ, підіть.

З Різдвом Христовим!

Стародавні українські традиції зустрічі Нового року та Як святкували Новий рік запорізькі козаки?

Новорічна ніч вже миготить-виблискує здаля вогниками гірлянд, сніжинок і зірок. Святковий передзвін дочувається вже десь поблизу. От-от настане свято. Такий улюблений нами Новий рік. Снігурка, мішок із подарунками, казкові олені, мандаринки та красуня-ялинка… Що ще для вас Новий рік?
Виявляється, такі звичні новорічні символи з’явились відносно недавно. А до цього на українських землях традиційними були зовсім інші образи, персонажі, та звичаї. Та і Новий рік, зрештою, зустрічали зовсім не у грудневу ніч…

З Новим 2017 роком!